Під діагнозом «запалення залоз» у собак маються на увазі патологічні процеси, що відбуваються у так званих параанальних залоз. Ці органи зовнішньої секреції виділяють спеціальну пахучу рідину, яка відповідає за індивідуальний запах тварини. Їх протоки виходять у порожнину задньої кишки поряд з анальним отвором, а самі залози мають вид порожнистих мішечків, розташованих з обох сторін прямо під анусом. Виділяється секрет накопичується в цих мішечках і під час дефекації виводиться назовні разом з каловими масами. Якщо з якої-небудь причини протоки закупорюються, порожнину переповнюється, збільшується в розмірах і з часом запалюється.
Увага! Запустити запалення залози під хвостом у собаки до стану абсцесу можна тільки при повній відсутності уваги до стану вихованця або при проведенні неправильного лікування. Тому вкрай важливо не тільки вчасно діагностувати захворювання, але і лікувати його у грамотного ветеринара.
Характерними симптомами запалення залоз у собаки є наступні ознаки:
- місце під хвостом біля заднього проходу припухає, червоніє покривається висипом, шерсть навколо ануса мокне і випадає;
- тварина стає неспокійною, часто елозит попою по підлозі, різко схоплюється, «ганяється» за хвостом, гризе сверблячі ділянки;
- від вихованця виходить неприємний запах, джерелом якого є область під хвостом.
Симптоматика запалення залоз багато в чому схожа з промежинної грижею, глистової інвазією або проявом алергічних реакцій. Тому самолікування в будь-якому випадку неприпустимо. До того ж в Москві професійним лікуванням запалення залоз у собак займаються всі ветеринарні клініки. Відсутність лікування або запізніле звернення до фахівця може закінчитися летальним результатом. Якщо запалення залоз у собаки повторюється неодноразово, їх рекомендується видалити.
Причини
Розвиток патологічних процесів в залізистих мішечках безпосередньо пов’язано з порушенням відтоку секрету, який в свою чергу безпосередньо залежить від стану калових мас і правильної дефекації. Тому причинами запалення залози під хвостом у собаки можуть стати різні чинники, основними з яких вважаються:
- хронічний запор або регулярний пронос, приводить до того, що секрет не може нормально видавлюватися з залізистих порожнин каловими масами;
- малорухливий спосіб життя, який посилює проблеми з дефекацією, так і з роботою травного тракту, порушуючи перистальтику кишечника;
- несвоєчасне вигул, змушує вихованця затримувати процес спорожнення і відповідно уповільнювати виведення секрету з залоз.
Собаки з правильним режимом дня, здоровим раціоном і регулярним активним моціоном практично не схильні до цього захворювання. Патологічні процеси в основному розвиваються у малорухливих тварин з порушенням травлення і рідкісними прогулянками. Навіть одного з цих факторів достатньо для того, щоб у собаки почалося запалення залоз, а в сукупності вони значно підвищують ризик такої патології.
Також існує ряд інших причин, що сприяють запаленню:
- генетична схильність – найбільшою мірою захворюванню схильні дрібні породи;
- наявність зайвої ваги або ожиріння;
- зниження імунного захисту;
- травми під хвостом із занесенням інфекції;
- регулярне годування кістками, надлишок білкової або занадто жирної (особливо смаженої) їжі;
- порушення правил гігієни;
- занадто активні в’язки і часті вагітності у самок;
- відсутність контролю стану вихованця з боку господаря.
Увага! Якщо собака знаходиться в групі ризику хоча б по одному з зазначених факторів, вкрай важливо регулярно перевіряти стан залоз у неї під хвостом. Профілактика набагато простіше і корисніше, ніж саме якісне лікування.
Лікування
Діагностика та лікування запалення залози у собак під хвостом не становить особливої складності для грамотного фахівця. Достатньо фахового огляду і виявлення симптоматики, щоб визначити патологію і призначити відповідні лікувальні заходи. На запущених стадіях хвороби можуть проводитися додаткові аналізи для виявлення ускладнень і проведення додаткового лікування. При своєчасному зверненні до ветеринара запалення залоз у собаки лікується досить швидко, добре і недорого. Але існує ймовірність рецидивів, які зазвичай з’являються раз на півроку.
Основним варіантом лікування у нескладних випадках є механічна чистка. Досить провести одну процедуру, щоб стан тваринного стабілізувався. При необхідності додатково призначають:
- промивання залізистих порожнин асептичними рідинами;
- новокаїнову блокаду, для зняття хворобливих відчуттів;
- введення антибіотиків для нейтралізації гнійної мікрофлори.
У вкрай важких ситуаціях або при частому повторенні запалення застосовується повне видалення залоз.
У будь-якому разі рішення має приймати ветеринар. Самолікування або самостійна чистка залоз під хвостом у вихованця вже при наявності запалення неприпустимі. Також не слід забувати, що якщо патологія з’явилася хоча б раз, то позбутися від неї повністю вже неможливо. Для недопущення розвитку хвороби в подальшому необхідно кожні 3-6 місяців проводити профілактичну чистку. А якщо залози будуть запалюватися частіше, то краще їх видалити. Процедура видалення досить проста і дозволяє тварині вже через день повернутися до звичайного життя.
Профілактика
При правильному догляді і належній увазі до стану собаки запалення залози у неї під хвостом можна легко уникнути. Для профілактики розвитку хвороби треба дотримувати наступні рекомендації:
- забезпечити правильне харчування та активний вигул як мінімум 2 рази на добу;
- не допускати появи зайвої ваги або розвитку ожиріння у вихованця;
- проводити регулярне чищення раз на півроку, а при наявності схильності до запалення — кожні 3 місяці або за призначенням лікаря;
- своєчасно лікувати будь-кишкові розлади, глистні інвазії або інфекційні захворювання;
- регулярно проводити гігієнічні процедури, перевіряючи стан залоз.
Увага! При відсутності запалення профілактичну чистку залоз у собаки можна проводити в домашніх умовах. При цьому слід враховувати, що така процедура пов’язана з неприємними відчуттями для тваринного і самого господаря, тому при відсутності впевненості в своїх силах краще звертатися до ветеринара.
Крім того, при правильному і регулярному виконанні всіх рекомендованих профілактичних заходів проведення такої процедури може зовсім не знадобитися. Головне – приділяти вихованцеві належну увагу і забезпечити активний спосіб життя з правильним харчуванням і чітким розпорядком дня.
Читайте також:
- Нематода у собаки: симптоми і лікування
- Сечокам’яна хвороба у собак: симптоми і лікування
- Вестибулярний синдром у собак: симптоми і лікування
