У здорової собаки сеча прозора, жовтувато-солом’яного кольору. Інша забарвлення або каламутність урини говорить про розвиток патологічного процесу. Так, при захворюваннях печінки в сечі підвищений вміст білірубіну, тоді вона має колір пива. Запальні захворювання сечових органів супроводжуються підвищенням рівня лейкоцитів (лейкоцитурія), і урина набуває білий колір, вона може стати каламутною. Кров в сечі у собаки змінює колір экскремента на коричневий або червоний. Таке явище носить назву гематурії, причинами її розвитку у собак в більшості випадків служать серйозні захворювання внутрішніх органів.
- Заболеванием статевих органів. У псів гематурію найчастіше дають хвороби передміхурової залози, у сук ― кіста яєчників або піометра. Такі патології супроводжуються болем, підвищеною температурою тіла, відсутністю апетиту, загальним нездужанням: собака втрачає активність, відмовляється від прогулянок, багато спить.
- Гломерулонефритом. Це запальне захворювання, що вражає клубочки нирок, провокує зміну кольору урини на червонуватий, і супроводжується набряками, сильною спрагою, блювотою, загальною слабкістю.
- Паразитарними захворюваннями. Нерідко кров’яниста сеча у собаки виявляється при паразитарних хворобах, так як вони викликають руйнування елементів крові ― еритроцитів і потрапляння в урину їх барвника ― гемоглобіну. Супутніми симптомами в цьому випадку будуть блідість слизових, атонія, загальне виснаження, порушення стільця (чергування проносів та закрепів), іноді підвищена температура.
- Злоякісними новоутвореннями. Загальний важкий стан і кров у сечі практично завжди спостерігаються на останніх стадіях онкологічних захворювань внутрішніх органів.
Корисно знати. Коричневе або червонуватого забарвлення може мати сеча і цілком здорової собаки. Якщо ваш вихованець активний, добре їсть, не виглядає хворим, цілком можливо, що причина нетипового кольору урини ― вживання в їжу продуктів, що містять рослинні пігменти (буряків, моркви) або прийом ліків, що викликають зміну кольору сечі та калу.
Діагностика
Якщо ви помітили, що сеча у вашої собаки коричневого або, ще гірше, червоного кольору, візит до ветеринара обов’язковий. Але для постановки правильного діагнозу важливі дані анамнезу, зокрема:
- Кількість сечі і частота випорожнення мочевіка (при деяких захворюваннях сечовий міхур спорожняється не повністю).
- Поза і поведінку тварини при сечовипусканні (якщо собака відчуває біль при спробі сходити по-маленькому, вона низько сідає, скиглить).
- Чи є виділення крові її наявністю в сечі, або ж можливо, що урина змішується з кров’янистими виділеннями зі статевих органів.
- Які зміни в поведінці і симптоми нездужання є у собаки ― підвищена температура, млявість, втрата апетиту, розлади травлення.
Після візуального огляду і вивчення представленого господарем тварини анамнезу ветеринар, швидше за все, призначить вашому вихованцеві ряд лабораторних та інструментальних обстежень. Насамперед, це аналіз сечі. Перед відбором сечі на аналіз рекомендується забезпечити чистоту зовнішніх статевих органів собаки ― обмити їх теплою водою і/або обробити розчином антисептика. За правилами, відбирають середню порцію урини, за часом це приблизно через 1-2 секунди після початку сечовипускання. При необхідності, якщо самостійний відбір сечі неможливий, лікар може відібрати її катетером.
Важливо! Далеко не завжди наявність домішок крові в сечі собаки можна визначити візуально, оскільки найчастіше тварина справляє нужду на вулиці, під час вигулу. Тому так важливо своєчасно проходити планові огляди собак, у процесі яких проводиться аналіз сечі.
Крім того, для диференційованої діагностики причин гематурії може знадобитися проведення аналізу крові ― клінічного або біохімічного, а також ультразвукове або рентгенологічне обстеження внутрішніх органів.
Лікування
Лікувальні заходи призначаються в залежності від виду захворювання, що викликало гематурію. При отруєнні собаки проводять промивання шлунка і прописують курс дезінтоксикаційної терапії, а також препарати для підтримки функціонування органів.
Для лікування циститу, який у собак в 90% випадків має бактеріальне походження, зазвичай призначаються антибіотики:
- Амоксицилін.
- Байтрил.
- Цефтріаксон.
Використовуються також антимікробні препарати Нітроксолін, Фурагін, Фурадонін. Після курсу антибіотикотерапії, для нормалізації стану кишкової мікрофлори рекомендується вживання бифалакта.
Якщо гематурія викликана гельмінтами або экзопаразитами, лікар призначить собаці засоби, що пригнічують розвиток паразитарних організмів. У ветеринарії найбільш популярні:
- НексГард Спектру ― засіб від гельмінтів, бліх і кліщів, діючі речовини афоксоланер і оксим милбемицина.
- Форт Додж Каниквантель плюс ― антигельмінтик, активні речовини празиквантел і фенбендазол.
- Милпразон ― протипаразитарний засіб, що містить празиквантел і оксим милбемицина.
При зараженні кровепаразитами, що викликають амебиоз, пироплазмоз, трихомонадний уровагинит, застосовують антипротозойні засоби на основі имидокарба дипропіонату: Орнідазол або Піро-стоп, а також препарати для загальної підтримки організму.
Лікування гломерулонефриту у собак включає прийом глюкокортикостероїдів, препаратів для корекції патологічних змін складу білків крові, а при виявленні в організмі стрептококів ― призначення антибіотиків, до яких ці факультативно-анаеробні мікроорганізми чутливі.
Якщо причиною появи крові в урині є злоякісна пухлина, її, як правило, лікують хірургічним шляхом. Неінвазивна терапія може бути ефективною тільки на початкових стадіях захворювання.
Профілактика
Щоб знизити ризик розвитку у собаки гематурії, слід дотримуватися наступних правил:
- не відпускати пса на прогулянку без супроводу, так як він може потрапити під машину або одержати травму в вуличній бійці;
- не допускати контакту вихованця з чужими, особливо бездомними собаками, які можуть проявляти агресію або бути носіями небезпечних інфекцій;
- для зміцнення імунітету забезпечити собаці повноцінне харчування, вводити в раціон вітамінно-мінеральні добавки.
Найголовніший метод профілактики захворювань, пов’язаних зі станом урини ― при вигулі собаки намагатися контролювати зовнішній вигляд сечі, і при підозрілих ознаках відразу ж звертатися до ветеринара. Захворювання, виявлене на початковому етапі, вилікувати набагато легше і швидше, навіть якщо це досить небезпечна патологія.
Читайте також:
- Цистит у собак
- Собака пісяє кров’ю: чому і як лікувати
- Нетримання сечі у собак: причини і лікування
