Як почистити хутро чорнобурки в домашніх умовах від жовтизни: 10 способів
З часом хутро з чорнобурої лисиці втрачає сріблястий відтінок, може пожовтіти. Курний наліт позбавляє його яскравості, а засмальцьовані волоски злипаються, заплутуються, збираються в ковтуни. Необхідність чистки хутряного виробу визначають візуально.
Ступінь забруднення хутра в домашніх умовах перевіряють з допомогою фена: повітряний потік направляють на хутро – якщо він чистий, то після припинення подачі повітря ворс повернеться у вихідне положення.
Якщо виріб нове, але має забруднення, його відносять в спеціалізовану хімчистку, яка гарантує якість чищення. Але така процедура стає невигідна для старої шуби, шапки або коміра. Але в пральній машинці хутряні вироби не можна прати, а ручним пранням чищення хутра теж не назвеш. Ефективність використання підручних засобів для чищення хутра в домашніх умовах доведена на практиці.
Швидко почистити хутро чорнобурки допоможуть сухі і вологі способи очищення. Використовують підручні засоби – синьку, оцет, нашатирний спирт. Чистять манною крупою, тирсою, висівками. Відбілюють перекисом водню, лимонною кислотою.
Незалежно від розміру хутряного вироби, технологічний процес проходить за однаковою схемою. Велике і маленьке виріб розкладають на горизонтальній поверхні. А шапку надягають на трилітрову банку. Попередньо обертають її рушником.
Сухий спосіб
Так як бурдюки сильне зволоження протипоказано, то при чищенні чорнобурки в домашніх умовах рідина виключають, використовуючи сухі методи чищення.
Щоб відбілити хутро чорнобурки застосовують сухі відбілювачі:
крохмаль;
тирсу;
крейда;
тальк;
манна крупа;
висівки.
Для підвищення ефективності очищення їх з’єднують з нашатирним спиртом, бензином або оцтом.
Крохмаль, тальк, крейда. Підручні засоби мають ідентичну структуру і однаково виконують функцію очищення хутряного виробу. Плюс цих речовин ще й у тому, що вони делікатно видаляє жир з хутра. Засіб розсипають на забруднене хутро тонким шаром. Розтирають по поверхні м’якою щіткою або пальцями. Через дві години з хутряного виробу засіб струшують. Залишки засобу вичісують спеціальною щіткою для розчісування вовни.
Висівки. Пшеничні висівки спочатку розігрівають на чистій сковороді до температури не більше 60 градусів і розсипають на забруднені ділянки хутра. Розтирають по поверхні щіткою або руками. Помітно потемнілі висівки вкажуть на дієвість чищення. Очищають хутро поетапно – від очищеного ділянки переходять до забрудненого. Спосіб не має шкідливого впливу на хутро, тому його можна повторити кілька разів. Видаляють залишки кошти з допомогою гребеня з короткими зубцями.
Манна крупа. Манка здатна вбирати в себе бруд і пил. Щоб почистити чорнобурку: на горизонтальній поверхні мають хутряний виріб. Для цього використовують стіл або чисту підлогу. Потім забруднені і пожовклі ділянки покривають тонким шаром крупи. Акуратними рухами щіткою ганяють крупинки по всій поверхні виробу, без натиску і зусиль. З часом манка вбере в себе першу порцію забруднення, і стане сірою. В кінці, крупу струшують і процедуру повторюють. Для вилучення дрібних крупинок застосовують пилосос малої потужності.
Тирсу. Інструкція: тирса ретельно висушують, просівають, відкидаючи темні і загнили. Потім заливають невеликою кількістю бензину. Після того як тирса просочаться, їх розподіляють на поверхні. А саму суміш втирають руками і залишають до висихання. Процедуру завершують видаленням стружки. Виріб струшують і розчісують.
Вологі методи
Для відбілювання хутра чорнобурки від жовтизни та засмальцьованості застосовують мильні розчини, оцет, лимонну кислоту. При використанні рідких компонентів при чищенні хутра з довгим ворсом потрібно більше терпіння і часу. При вологому способі очищення процедуру завершують ретельним просушуванням в природних умовах.
При боротьбі із забрудненнями потрібно уникати спрямованих теплових сонячних потоків.
Мильний розчин. Для приготування мильної води використовують миючий засіб без барвника – гелі для душу, шампуні. В таз з водою додають 3-4 краплі концентрованого миючого засобу і спінюють. На губку, мочалку набирають піну і змочують нею всі поверхню хутряного виробу. Для отримання більшого ефекту в розчин додають дві столові ложки пергідролю. У якості рідкого компонента також використовують шампунь для миття тварин. Синій пігмент у його складі швидше нейтралізує жовтий відтінок ворсу. Після обробки виробу мильним розчином, хутро промивають. Для цього ганчірку неодноразово змочують у чистій воді, віджимають і знімають мильну воду. Щоб прискорити процес зняття мила і отримати блиск на ворсі, у воду додають столовий оцет (столову ложку на літр води).
Водний розчин з перекисом водню. Для застосування цього методу рекомендується попередньо перевірити його реакцію на непомітній ділянці хутряного виробу. Інструкція: перекис водню змішують з водою в рівних пропорціях. Потім заливають рідину в пульверизатор, розбризкують рівномірно на всю поверхню виробу. А потім залишають до повного висихання в природних умовах. Висохле виріб струшують, розчісують і знову струшують.
Оцет і спирт. Спирт здатний знежирити поверхню хутряного виробу. У ньому змочують і добре віджимають губку і проходяться по всьому засмальцьованим ділянок шуби, коміра або шапки. Щоб не пошкодити ворс рекомендують і такий підхід – на гребінець з тупими і рідкісними зубцями чешуть вату. Потім змочують її спиртом або оцтом, і розчісують за напрямком ворсу. Чистку продовжують до тих пір, поки забруднення повністю не зникне. Після закінчення процедури рекомендується пройтися по ворсу розчином аптечного гліцерину. Він хутро захистить від пересихання і додасть блиск. Якщо спирту немає, то застосовують столовий оцет. Його додатково розводять з водою в рівних пропорціях.
Оцтово-лимонна суміш. Ця суміш підходить в тому випадку, якщо виріб почало жовтіти. Для приготування цього засобу оцет і лимонний сік змішують порівну. Використовують суміш точково. Для цього ватний тампон змочують у розчині і протирають тільки окремі плями. Потім акуратно зводять жовтизну м’якою щіткою і висушують.
Нашатирний спирт з сіллю. Інструкція: розчиняють сіль дрібного помелу в теплій воді – чайна ложка на 200 мл води. В одержаний розчин вводять нашатир в кількості однієї чайної ложки, а після перемішують. Техніка нанесення засобу на хутро ідентична всім іншим методам – губку змочують, віджимають, обробляють усі пожовклі місця. Сушать виріб на відкритому повітрі, і дають запахом нашатирю вивітритися повністю. По завершенні сушіння хутро струшують і розчісують.
Синька. Прибрати жовтий відтінок з хутра чорнобурки допоможе синька. Для цього готують водний розчин блідо-блакитного кольору, заливають його пульверизатор, і розпилюють на всю поверхню. Змивати засіб необов’язково. Після висушування хутро розчісують.
Зберігання
Шубу з чорнобурки надовго збереже привабливий вигляд, якщо її правильно зберігати:
Не рекомендується вішати сумку на плече. Не допускати часте тертя її об поверхню виробу.
Після дощу або мокрого снігу вологу обережно струшують, шубу вішають на плічка далеко від активних потоків тепла.
Після висихання хутро більш енергійно струшують і кладуть у шафу на широкі дерев’яні плічка. Зберігати шубу в складеному стані не можна. Шапку з чорнобурки перед літнім зберіганням попередньо чистять, надягають на неї тканинний пакет, підвішують на штангу.
Перед тим, як відправити вироби з чорнобурки на літнє зберігання, їх піддають очищенню, ретельно просушують в тіні. На шубу надягають тканинний мішок або обертають бавовняної простирадлом. Зберігати вироби з чорнобурки в поліетиленових пакетах не рекомендується.
Приміщення для зберігання містять в сухому стані. Щоб уникнути вологості хутра використовують силікагель або порошок камфори. Пакетики із засобом кладуть в кишені або прикріплюють з зовнішньої сторони виробу.