Для отримання хорошого врожаю необхідно своєчасно і у великому обсязі удобрювати грунт. У садівників-любителів особливо цінується натуральне добриво — компост, так як він не містить в собі жодних хімічних домішок, які можуть накопичуватися в майбутніх овочах і фруктах. Закуповувати таку добавку в грунт не вигідно, тому більшість дачників намагаються виготовити її самі, у спеціалізованих контейнерах — компостерах.
В них містяться залишки різної органіки, яка в процесі гниття і перетворюється на добриво. Однак вартість ємностей, виготовлених на заводі, дуже висока. Тому багато садівники намагаються виготовити компостер своїми руками.
Що необхідно передбачити перед виготовленням
Перш ніж приступити до виготовлення компостера своїми руками, необхідно продумати місце його розташування, а також визначитися з типом конструкції.
Де краще всього поставити компостер
Так як процес виготовлення компосту пов’язаний з гниттям, то він супроводжується неприємним запахом, а також виділенням токсичних рідин. Тому компостер необхідно встановлювати на відстані не менше 10 м від житлових будівель і не менше 20 м від колодязів. Крім того, такі конструкції не рекомендується споруджувати поруч з садом або городом, так як продукти гниття, які потрапляють в грунт, можуть погубити майбутній урожай. Також їх не слід встановлювати в сонячних місцях, так як це може викликати пересушування гумусу, його доведеться постійно поливати.
Який тип обрати
Компостери можуть бути у вигляді ями або зовнішнього ящика. Кожен тип має як свої переваги, так і недоліки.
Основною перевагою компостних ям є їх непомітність на ділянці. Однак у таких компостерах через нестачу кисню процес гниття протікає повільно, що значно збільшує час достигання добрива. Крім того, з такої конструкції досить незручно отримувати одержаний гумус.
Найпростішим варіантом облаштування такого типу компостера є звичайна яма шириною, довжиною і глибиною в 1 м. На дно укладають шар з гілок і кори висотою близько 10-15 см, який виконує функцію дренажу. Для прискорення процесу дозрівання гумусу верх ями закривають плівкою, листами шиферу або настилом з дощок.
Однак така конструкція не дуже надійна, так як стінки ями будуть обсипатися, кожен рік їх доведеться підробляти. Тому стінки і дно викладають дошками або бетонують. Це значно підвищує термін служби, але і збільшує як вартість, так і час виготовлення конструкції.
На відміну від компостних ям, конструкції у вигляді зовнішніх ящиків більш прості у виготовленні, у них швидше дозріває гумус за рахунок рясної подачі повітря, також вони набагато практичніше і зручніше. Єдиним їх недоліком є те, що вони виділяються на ділянці своїм зовнішнім виглядом.
Компостер у вигляді ящика являє собою ємність об’ємом 1 м3, яка може виготовлятися з деревини, шиферу, листів пластику або заліза. Для цього типу необхідно рівну основу, тому майбутнє місце установки необхідно або розрівняти, або виконати бетонну стяжку.
Для запобігання попадання рідких відходів гниття на ділянку або у колодязь на підставі роблять дренажну систему, за допомогою якої спрямовують їх у певне місце.
Лицьову частину ящика роблять розбірної для зручності вилучення готового добрива. Верх конструкції накривають кришкою, що дозволяє прискорити процес гниття, а також запобігає попадання всередину сторонніх предметів.
Необхідні матеріали для виготовлення компостера
Популярним матеріалом для виготовлення компостерів є деревина завдяки своїй доступності, а також легкості в обробці. Крім того, вона не виділяє ніяких шкідливих речовин в майбутнє натуральне добриво. В основному з деревини виготовляють компостери у вигляді зовнішніх ящиків з трьома секціями. Для виготовлення даної конструкції знадобляться:

Крім вище перерахованого, варто підготувати сухі гілки для створення дренажу. При виготовленні підстави у вигляді стяжки знадобиться бетон. Його кількість також необхідно розрахувати заздалегідь. Оптимальна товщина стяжки в цьому випадку буде не більше 10 див. Якщо в ящику будуть передбачені дверці для вилучення добрива через низ конструкції, то додатково знадобиться 6 петель, 3 ручки і 3 шпінгалета або іншого замикаючого механізму.
Особливості та переваги фінською технологією
Фінська технологія отримання компосту вважається однією з найефективніших. Для її використання необхідний компостер з декількома секціями. Основними особливостями даної технології є:
заповнення органічними відходами починають з першої секції, поступово заповнюючи наступні;
- готове добриво витягується тільки з першої секції, яка потім наповнюється з наступних відсіків;
- органічні відходи в першій секції періодично перемішуються для рівномірності і прискорення процесу гниття;
- у всіх секціях необхідно підтримувати високу вологість, для чого їх періодично поливають водою;
- вміст конструкції має добре насичуватися киснем;
- органічні відходи у вигляді рослин поміщаються в середні секції, так як в них утворюється висока температура. Це запобігає проростанню бур’янів.
Крім того, для прискорення процесу виготовлення добрива застосовують спеціалізовані добавки. У таких добавках знаходяться бактерії, які при попаданні в сприятливі умови допоможуть швидко переробляти органічні відходи. Однак вони коштують грошей, тому більшість дачників відмовляються від їх покупки і отримують компост природним шляхом. Завдяки описаним вище особливостей фінська технологія дозволяє рівномірно і швидко отримувати компост у великих кількостях.
Покрокова інструкція виготовлення трисекційного скриньки
Трисекційний ящик — один з найпоширеніших і функціональних типів компостерів. Для його виготовлення необхідно зробити наступне:


Для кріплення дощок до брусів краще використовувати саморізи, а не цвяхи, так як це дозволить регулювати подачу повітря в компостер за рахунок збільшення або зменшення зазорів. В деяких випадках внутрішні стінки можна замінити металевою сіткою з дрібними осередками, однак вона повинна бути оцинкованої, що значно продовжить термін її служби.
Компостер на дачній ділянці дозволяє раціонально використовувати органічні відходи, переробляючи їх в екологічно чисте добриво. Правильно зроблений і розташований він жодним чином не порушить зовнішній вигляд ділянки, а буде працювати тільки на благо власника.