Шнапс – це відоме слівце з німецьким колоритом. Правда, не всі знають, які напої відносяться до цієї групи. Прояснимо: шнапсом зазвичай називають міцний алкоголь, у виробництві якого могла бути задіяна саме різне сировину – від картоплі і зерна до ягід і фруктів. З цих продуктів робиться брага, вона двічі переганяється. Ось і весь шнапс! Але не все так просто і з історією появи, і з технологією, за якою виготовляють знаменитий німецький напій. Одне можна сказати напевно: напій найчастіше володіє міцністю близько 40 градусів, а смак його має легкий відтінок фрукта, взятого для виробництва браги. Хоча і тут є нюанси: улюблений багатьма за ніжний смак персиковий шнапс не так міцний, в ньому приблизно 30% спирту.
Звідки стався шнапс?
Левова частка шнапсу на ринку алкоголю виготовлена в Німеччині. Не дивно, що всі вважають цю країну батьківщиною напою. Але насправді він з’явився практично одночасно на території двох сусідніх держав – Німеччини та Австрії. Перші згадки про нього датуються XV століттям. Міцний напій швидко набував популярності і протягом наступних століть його виготовленням займається все більше винокурень. З 1500 року шнапс проводиться за усталеною технологією, де немає місця додавання цукру і дріжджів. І донині в цьому шнапсе можна знайти штучних добавок і барвників, що, безсумнівно, йде йому тільки на користь. Недарма у давні часи цей напій вважався цілющим і застосовувався від цілого ряду хвороб.
Саме слово «schnaps» походить від старонорвежского «snappen» — пити залпом. Австрійський шнапс нітрохи не поступається німецькому, але виробляється переважно для внутрішнього ринку. Частина рецептів суворо засекречена, наприклад, горіховий шнапс з цистерцианського монастиря Штамсе або шнапс з лісової малини від сім’ї Маір. Ще одна цікава різновид напою з плодів гірничого ясена, який приносить дуже мало плодів, тому ціна за пляшку готового алкоголю становить близько 200 євро. До шнапсам належать і деякі види бренді, наприклад, знаменитий кіршвассер, в основі якого перебродив сік чорної солодкої черешні.
Американський шнапс називається так досить умовно, так як в нього додають цукор і гліцерин, яких у традиційному рецепті бути не повинно. Все ж цей міцний напій став візитною карткою Німеччини – тут навіть є Баварський музей шнапсу, де можна ознайомитися з історією, процесом виробництва німецької горілки і продегустувати деякі зразки.
Види шнапсу
Різновидів безліч. В залежності від сировини виділяють такі види:
- шнапс з картоплі;
- із зерна;
- з буряка;
- яблучний шнапс – один з найпопулярніших, у процесі виробництва можуть бути змішані яблука різних сортів;
- вишневий шнапс;
- персиковий шнапс, відмінно підходить для коктейлів;
- грушевий шнапс, який роблять тільки з груш сорту Вільямс;
- з малини;
- абрикоса;
- сливи;
- полуниці;
- з ожини;
- винограду;
- аґрусу;
- з додаванням трав, наприклад, м’ятний шнапс і т. д.
Найбільш багатим за смаком і оригінальним по аромату визнаний шнапс з дикорослих фруктів та ягід. А ось напій із зерна навряд чи вразить уяву, він нагадує звичайний самогон. Зате він абсолютно натуральний і високої якості — тут німецька грунтовність грає на руку любителям хорошого спиртного. У залежності від вихідної сировини шнапс буде мати або солодкуватий, або гіркуватий присмак.
Як зробити шнапс?
Напій, гідний назватися шнапсом, повинен відповідати 3 базовим умовам:
Що стосується рецептури, то вона передбачає виготовлення браги з 15% спирту і подвійної дистиляції з допомогою перегінного апарату. На кожному етапі є свої нюанси. Приготування браги вимагає дотримання температурного режиму та обліку цукристості того чи іншого фрукта. А в процесі перегонки треба не забувати про видалення «голів» і «хвостів», які погіршують якість напою. Втім, про останньому добре відомо любителям домашнього самогоноваріння.
Якщо ви вирішили зробити шнапс «з нуля», то мити фрукти не потрібно. На шкірці плодів знаходяться природні дріжджові культури, які необхідні для гарного бродіння. Тому оптимальне рішення – брати для експериментів якісні фрукти без хімічної обробки. Кісточки зазвичай видаляються, проте в частині рецептів за оригінальною технологією допускається і навіть рекомендується їх наявність.
Пропонуємо рецепт м’ятного шнапсу на основі настоянки трав і спецій. Порівняно з традиційним він полегшений, так як не вимагає тривалого природного бродіння і відділення «голів». На 0,5 л спирту 96% буде потрібно 30 листочків м’яти (наприклад, перцевої), 1 стакан сушеної полину, 12 бутонів гвоздики, 8 г анісу і 6 г насіння кропу.
Всі компоненти засипте в банку і залийте спиртом. Закривши кришкою, поставте в темне місце приблизно на місяць. Періодично згадуйте про настоянці і струшуйте її. Після закінчення 30 днів можна процідити розчин через марлю і приступити до перегонці.
Розбавте настоянку до 20% і проведіть подвійної дистиляції. У цьому рецепті був узятий чистий спирт, а не брага, тому процес відділення «голів» опустіть. Після того, як фортеця виходу впаде нижче 45%, закінчуйте збір основного продукту. Полин додасть шнапсу легку гірчинку, а м’ята додасть в букет свій приємний свіжий аромат.
Способи вживання
Як пити шнапс? Існує кілька способів, кожен з яких вартий уваги.
Шнапс з персика часто фігурує в коктейлях, один з них – сучасна класика, лонг-дрінк «Секс на пляжі»: 20 мл персикового шнапсу, 40 мл горілки, по 40 мл апельсинового і журавлинного соку, 20 мл лікеру Cr?me de Casis змішайте в шейкері. Покладіть в келих лід, вилийте зверху коктейль, прикрасити вишенькою. Замість апельсинового можна використовувати ананасовий сік, а для прикраси взяти шматочок ананаса і ягоду малини на шпажці.