Мені завжди подобалося бувати в старих будинках, де кожен куточок і кожен предмет як би просочений історією не тільки місцевості, але й історією сім’ї, появи того чи іншого предмета побуту. Погодьтеся, як приємно взяти в руки тонку фарфорову чашку, розписану давно забутим художником, але все ще зберігає тепло рук і відображення душі цієї людини. А обробні дошки? Вони були яскраві, з хитромудрим малюнком, часто виконані кимось із членів сім’ї. В дитинстві на кожне свято мені хотілося порадувати свою сім’ю, і я старанно випалювали на дощечці дитячий малюнок і обов’язково з написом, щоб залишити слід в історії. Шкода, що зараз і наші дитячі руки замінили машини. Але кухня завжди була і є незвичайним місцем для будь-якої господині. І кожна господиня намагається зробити її відображенням себе, нехай невеликі дрібниці, але вони відображають характер, прихильності людини.
Сьогодні я хочу повернутися трохи в той час наших бабусь і згадати розпис тих самих обробних дощок.
Для цього нам знадобиться:
- заздалегідь вибраний малюнок, копіювальний папір;
- дерев’яна обробна дошка;
- акрилові фарби, або звичайну гуаш і пензлі різної товщини;
- лак для фіксації малюнка.
Приступимо:
1. Переносимо вибраний малюнок за допомогою копіювального паперу на поверхню дошки.
2. Починаємо розфарбовувати малюнок: спочатку заповнюємо фон.
3. Починаємо працювати над великими деталями.
4. Після того, як основний малюнок закінчений, з допомогою тонкої кисті і чорної фарби промальовуємо дрібні деталі, контур і наповнюємо життям нашу дощечку.
5. Після того, як ми закінчили, і фарба висохла, покривається декількома шарами лаку.
Наша обробна дошка готова. Мені здається, що такий предмет інтер’єру прикрасить будь-яку кухню і наповнить її чимось новим або давно забутим старим.
Удачі! Наша сила в нашому минулому!
