Народна медицина успішно допомагає впоратися з безліччю різних захворювань. Гірка трава полин насичена низкою корисних компонентів, що володіють лікувальними властивостями, завдяки чому вона знайшла широке застосування в лікарських засобах. Ознайомившись зі всіма показаннями і протипоказаннями до даної речовини, можна успішно позбутися від ряду патологій.
Зміст
- 1 Опис
- 2 Склад і лікувальні властивості
- 3 Застосування
- 4 Народні рецепти
- 4.1 Від паразитів
- 4.2 Для загоєння ран
- 4.3 При болях у суглобах
- 5 Протипоказання
Опис
Рослина відноситься до сімейства багаторічних складноцвітих, має сильний пряний запах і гіркуватий смак. Стебло полину брудно-фіолетового відтінку і досить розгалужене, а листя темно-зелені перистої форми з невеликими розсіченнями. Цвітіння зібрано в невеликі кошики до 3 мм і має насичений жовтий відтінок.
За зовнішнім виглядом полину гіркого можна ознайомитися на фото нижче.
Період збору полину припадає на липень-серпень. В цей час утворюються суцвіття, які найчастіше застосовуються в медицині. Збір насіння рослини починається дещо пізніше – з початку вересня по жовтень. З них, як правило, виробляють рослинну олію та деякі види настоянок.
Склад і лікувальні властивості
У складі гіркого полину налічуються десятки корисних вітамінів, мінералів і мікроелементів, що володіють лікувальними властивостями. Найбільша кількість таких речовин:
- абсинтин і анабсинтин — глікозиди, надають протизапальну дію;
- яблучна і янтарна кислоти – є «провідниками» для всіх вітамінів і мінералів, покращуючи їх засвоюваність організмом;
- смолисті і дубильні речовини – покращують процеси травлення;
- аскорбінова кислота – зміцнює імунітет і відновлює вуглеводний обмін;
- каротин (провітамін А) – надає благотворний вплив на шкіру, роблячи її гладкою і шовковистою;
- алкалоїди – служать бар’єром для потрапляння в організм шкідливих бактерій;
- капиллин – допомагає в боротьбі з грибковими інфекціями;
- галенові речовини – стимулюють функції підшлункової залози і посилюють відтік жовчі.
Більш детально про корисні властивості рослини можна дізнатися з відео нижче.
Застосування
У медичній практиці лікувальна рослина застосовується для лікування:
- запальних процесів органів шкт;
- патологічних процесів у печінці;
- від паразитів;
- порушення роботи підшлункової залози;
- кон’юнктивіту.
Також його використовують як профілактичний засіб від:
- утворення каміння в нирках;
- застою жовчі;
- печії;
- безсоння;
- галитоза (неприємного запаху з рота).
Народні рецепти
Для кожного окремого випадку передбачені різні рецепти приготування полину гіркого. Її застосовують у вигляді порошку, настоянок, відварів і мазей.
Від паразитів
При виявленні в організмі глистів, слід поєднати прийом полину всередину з полиново-часниковими клізмами. Вживати порошок з рослини, запиваючи її склянкою води, слід 14 днів – перша доза становить 1/14 чайної ложки. Збільшувати її слід щодня на 1 частку, дійшовши до цілої чайної ложки полинового порошку в останній день терапії.
Для досягнення максимального ефекту пацієнту рекомендують додаткові клізми. Для них необхідно:
- 1 головка часнику;
- 200 мл води;
- 2 склянки відвару полину.
Процес приготування не займе багато сил і часу.
Важливо! Процедуру необхідно повторювати не більше ніж два рази з інтервалом в один день.
Для загоєння ран
Завдяки антисептическому і протизапальною дією, сік рослини застосовується для швидкого загоєння ран, в якості компресів і пов’язок. Для цього необхідно:
- 2 ст. л. порошку полину;
- склянку гарячої води.
Спосіб приготування примочок простий:
При болях у суглобах
Одним з найпоширеніших рецептів є мазь з полину. Її використовують для усунення больових відчуттів при різних суглобових захворюваннях – ревматизмі, артритах і артрозах. Для її приготування знадобиться:
- 0,5 л свинячого нутряного сала;
- 100 гр. свіжого листя полину.
Процес приготування такої мазі в загальній складності триватиме не більше 3 годин.
Протипоказання
Незважаючи на цілющі властивості, застосовувати рослина в лікувальних цілях можна далеко не всім. Протипоказаннями до застосування полину є:
- виразка шлунка;
- вагітність або період лактації;
- захворювання цнс;
- психічні розлади;
- хронічний алкоголізм;
- недокрів’я або анемія;
- індивідуальна непереносимість.