Хімічні опіки об’єднують ураження тканин при впливі на них кислотами, лугами, солями металів. В основному такі ушкодження відбуваються в результаті недотримання правил техніки безпеки при роботі з реагентами, а також нещасних випадків у процесі виробництва, рідше – в побутових ситуаціях.
Поширеним ураженням є опік кислотою. Механізм розвитку патологічного процесу безпосередньо залежить від типу кислот, їх властивостей, рівня рН, концентрації. Велику роль грає тривалість дії і масштаб поразки.
Які бувають ступеня
Виділяють чотири ступені тяжкості:
У медичній практиці, найбільш поширені хімічні опікові травми третього і четвертого ступеня.
Сірчана кислота
Сірчана кислота – масляниста рідина, яка не має кольору і запаху. Опік цією речовиною є одним з найбільш серйозних хімічних пошкоджень. Вимагає термінового надання допомоги, що допоможе уникнути розвитку серйозних ускладнень і незворотних наслідків. Тяжкість патологічного процесу залежить від концентрації речовини. Так, розбавлена кислота, сірчиста, надає найменший вплив. Коли висока концентрація здатна викликати геморагічну пневмонію, летальний результат. При попаданні речовини в очі виникає повна втрата зору.
Опік сірчаною кислотою характерний важким перебігом. Лікарська терапія включає в себе запобігання опікового шоку, усунення дискомфорту, відновлення уражених ділянок шкіри. Призначається прийом аналгетиків, антигістамінних препаратів.
При усуненні загрози для життя призначаються фізіотерапевтичні процедури, завдяки яким спостерігається поліпшення кровообігу, проводяться профілактичні заходи щодо попередження виникнення гнійних ускладнень, прискорення регенеративних здібностей.
Опіки сірчаною кислотою вимагають негайного надання долікарської допомоги:
- після припинення дії реагенту на шкірні покриви проводиться змивання, охолодження постраждалої ділянки протягом одного-двох годин під проточною водою;
- потім проводиться ополіскування фтористоводневою кислотою;
- накладаються асептичні пов’язки;
- при необхідності можливий прийом анальгетиків, протишокових препаратів.
Оцтова кислота
При опіку кислотами цього виду, пошкоджену ділянку покривається досить твердою, сухою кіркою брудно-білого кольору, з чіткими кордонами. Опік оцтом відрізняється поверхневим характером.
Опіки стравоходу супроводжуються сильним болем, набряком в області гортані, що перешкоджає ковтання, сприяє виникненню задишки. Можлива блювота. Третя ступінь небезпечна появою свища. Присутні і симптоми загальної інтоксикації.
Тяжкість опіку слизової ока залежить від концентрації речовини. Коливається від незначної печіння, до повної втрати зору.
Для попередження розвитку серйозних, незворотних ускладнень і наслідків згубного впливу речовини необхідно знати, що потрібно робити при опіку оцтовою кислотою, який алгоритм надання першої допомоги і специфіка подальшого лікування:
- медикаментозна терапія включає застосування антибіотиків, протизапальних засобів;
- щоб уникнути розвитку шокового стану застосовується фентаніл в сукупності з спазмолітики (папаверин);
- введення глюкозо-новокаїнової суміші дозволить купірувати больовий синдром.
Чим раніше почалася медикаментозна терапія, тим вище її ефективність.
Перша допомога при опіку шкіри оцтової кислотою:
- область пошкодженої ділянки звільняється від одягу і промивається проточною водою не менше двадцяти хвилин;
- потім місце опіку обполіскується содовим або мильним розчином;
- якщо є можливість, то необхідно обробити рану антисептиком і не накласти тугу пов’язку з застосуванням противоожогового препарату.
Азотна кислота
Прозора, з їдким запахом, азотна кислота при контакті зі шкірою викликає важкі опіки. Небезпека речовини полягає у швидкому поширенні токсичних елементів з організму за допомогою кровоносної системи. При опіку азотною кислотою відбувається утворення сухого струпа, жовто-зеленого кольору. Оточує струп набрякла, почервоніла шкіра.
Тривалість загоєння залежить від ступеня опікової травми:
Перша допомога при опіку кислотою полягає в рясному промивання ураженої ділянки шкіри під проточною водою, протягом п’ятнадцяти-двадцяти хвилин. Наступний етап – ополіскування содовим розчином. У разі процесу першій мірі, цих заходів достатньо для одужання. Наступні ступені вимагають кваліфікованої медичної допомоги.
З народних рецептів, з метою надання долікарської допомоги або лікування слабких опіків, застосовуються аплікації з сирої тертої картоплі, прохолодного зеленого чаю, свіжого соку алое.
Запобігти кислотні опіки азотом допоможе дотримання правил безпеки. Носіння спеціального захисного одягу, протигаза – обов’язково при роботі з шкідливим речовиною. Важливим моментом є достатня вентиляція робочого місця, що дозволить уникнути отруєння парами азоту.
Соляна кислота
Соляна кислота – безбарвна речовина з різким запахом. Отруйною властивістю володіє не тільки рідину, але і її випаровування. При попаданні на шкірні покриви викликає сильний хімічний опік, при якому на поверхні шкіри утворюється суха скоринка з рівними краями, досить щільна, жовтого кольору.
Особливістю речовини є те, що навіть після припинення контакту з шкірою, воно продовжує згубну дію на тканини. Тому долікарська допомога при опіках соляною кислотою полягає в негайному промиванні пошкодженої ділянки. Проводиться змивання реагенту під проточною водою протягом п’ятнадцяти хвилин. Якщо відчуття печіння не йде, змивання триває. Наступним етапом йде промивання обпаленої ділянки мильним або содовим розчином і накладення стерильної пов’язки.
Перша допомога при попаданні речовини в очі полягає в промиванні чистою водою, з подальшою обробкою розчином соди. Можливе утворення струпа на слизовій, почервоніння, сильна біль, відчуття печіння.
Кислотний опік будь-якого ступеня і локалізації – вимагає негайного звернення за медичною допомогою. Після проведення огляду та збору анамнезу хірург, оцінивши ступінь тяжкості і загальний стан, призначає курс терапії. При ураженні невеликих ділянок шкіри рекомендовано лікування в домашніх умовах. Великі опіки лікуються під постійним контролем медичного персоналу. З лікарських препаратів призначаються антисептики, антибіотики, препарати відновлювальної терапії.
Дотримання правил безпеки, використання захисного одягу при роботі з кислотами дозволить знизити ризик виникнення хімічних опіків.
