Людський череп – це сукупність двадцяти трьох різних кісток, які з’єднані воєдино і виконують захисну функцію головного мозку і органів чутливості, а також є їх сховищем.
Перелом кісток черепа – це досить небезпечна травма, при якій існує величезний відсоток смертності або інвалідності потерпілого. Подальше лікування і його ефективність найбільшим чином залежить від надання першої допомоги потерпілому та госпіталізації його в медичний заклад.
Перелом черепа у дитини відбувається у 30% всіх випадків даного ушкодження і саме в молодому віці існує найбільший ризик летального результату, тривалої коми або подальшої інвалідності.
Класифікація
Існує закритий (без ураження найближчих м’яких тканин) і відкритий перелом черепа (з пошкодженням шкірного покриву).
вдавлений перелом
Також пошкодження розрізняють за їх травматичного характеру:
- втиснутий перелом черепа – це вдавлювання при силовому впливі кісток в область черепної коробки. Часто травми такого типу становлять небезпеку для кровоносних судин, мозкової оболонки і мозкової рідини. У більшості випадків пошкодження такого типу супроводжується рясним крововиливом;
- дірчасті переломи черепа – в основному такі травми відбуваються при вогнепальному пораненні в голову, і їх результатом є негайна смерть людини;
- переломи кісток черепа втиснутого типу – характерними ознаками даного ушкодження є відколоті в результаті травми осколки кістки. Є велика ймовірність, що фрагменти зламаної кістки можуть пошкодити мозкову речовину. Результат такої травми рівносильний результату при вдавленого перелому, але найчастіше результат плачевний;
- лінійні переломи людського черепа – найбезпечніше пошкодження, яке відбувається без зміщення фрагментів кістки. Під час даного типу травми присутній великий відсоток виживання потерпілого.
Причини виникнення
Переломи черепа частіше відбуваються з таких причин:
- падіння з великих височин;
- сильне травматичне вплив в район голови важким предметом;
- заняття в спортивних секціях;
- дорожньо-транспортних катастроф;
- різних несприятливих подій природного або механічного походження;
- активного і екстремального відпочинку влітку;
- утворився ожеледиці в зимову пору року;
- заняття бойовими мистецтвами;
- виробничих недотримання правил безпеки.
Перші ознаки
В залежності від характеру і тяжкості скоєного пошкодження ознаки можуть дещо відрізнятися одне від одного, але досвідченими лікарями були виявлені загальні симптоми перелому черепа, які значно допоможуть в його діагностування:
- посилені і безперервні головні болі;
- сильна нудота і аспірація блювотних мас;
- утворення синців навколо очей симетричні один одному;
- погана чи повністю відсутня реакція очних зіниць;
- при сильному тиску на стовбур мозку погіршується робота дихальної функції і процесу кровообігу;
- кровотечі з носових і вушних отворів;
- порушення роботи серцево-судинної системи;
- сильне збуджений стан або повне знерухомлення;
- сплутаність чи втрата свідомості;
- неконтрольований сечовипускальний процес.
Як тільки подібні ознаки будуть виявлені – негайно звертайтеся за наданням кваліфікованої допомоги і призначення адекватного лікування.
Перша допомога при переломі черепа
В першу чергу, як тільки виникнуть підозри на переломи черепа – викличте бригаду швидкої допомоги, яка зможе негайно надати необхідну допомогу і стабілізувати стан потерпілого.
У разі, якщо потерпілий знаходиться у свідомості і його стан здається стабільним – покладіть його в горизонтальне положення, ні в якому разі не використовуючи подушок. Далі необхідно провести повну фіксацію голови і верхньої частини людського тіла за допомогою підручних предметів. Поранену область необхідно обробити будь-якими антибактеріальними засобами і накласти на неї стерильну пов’язку. Якщо бригада швидкої допомоги затримується – використовуйте крижані компреси для поліпшення стану хворого. Якщо проблем з дихальними функціями не виявлено – дайте потерпілому будь болезаспокійливий засіб.
В стані без свідомості хворого укладають на тверду поверхню, але вже в положенні боком, голову травмованого повертають на бік, щоб можливі при травмі блювотні маси не спричинили аспірацію. Всі предмети одягу та аксесуари необхідно зняти, а тіло потерпілого зафіксувати у напівоберті з допомогою валиків або ковдри.
Якщо дихальна функція зазнала порушення своєї роботи, то потерпілому необхідно зробити процедуру штучного дихання. У разі інтенсивних крововиливів і при падінні артеріального тиску використовують розчин поліглюкіну або желатиноля, які вводяться хворому внутрішньовенно. Якщо потерпілий знаходиться в збудженому стані, то є необхідність ввести йому препарат супрастин.
Дуже потрібно відповідально підійти до процедури знеболювання, так як деякі медикаменти здатні збільшити інтенсивність крововиливи.
Методи діагностування
В першу чергу по прибуттю в медустанову доктор з’ясовує у пацієнта або його супроводжуючого причини появи даної травми і її перші виявлені ознаки.
Потім, щоб виключити неврологічні ушкодження при переломі кісток черепа, лікар проводить дослідження, в якому визначає правильність роботи органів почуттів, м’язів і рефлексів. Також огляду піддаються зіниці очей, щоб зрозуміти, чи є у них реакція на світлові промені, що перевіряється стабільність артеріального тиску і розташування мови.
Після підтвердження або виключення неврологічних відхилень – доктор переходить до встановлення точного діагнозу. Щоб встановити характер і виявити присутність травми – кваліфікований лікар призначає повне обстеження з допомогою рентгенографії у двох проекціях, а також комп’ютерної та магнітно-резонансної томографії.
Дуже часто нестабільний стан пацієнта заважає в діагностичних методах і підтвердження діагнозу, а будова кісткової тканини не дозволяє виявити переломи черепа. У таких ситуаціях лікарі призначають лікування, спираючись на свій професіоналізм і виявлені ознаки пошкодження.
Лікувальна тактика
В залежності від серйозності події пошкодження, досвідчений фахівець вибирає тактику лікування, вона може бути як консервативним, так і оперативної.
Консервативний метод лікування полягає в дотриманні всіх призначених лікарем рекомендацій. Головне в такому терапевтичному методі – дотримуватися суворого постільного режиму. З періодичністю 2-3 дні пацієнт піддається процедурі люмбальної пункції, щоб зменшити кількість рідини, що потрапила при травмі в органи. Також лікарями проводиться процедура субарахноїдальною інсуфляції. Паралельно з цим пацієнт повинен приймати медикаменти, які спрямовані на зниження вироблення ліквору — діуретики.
Навантаження фізичного характеру повинні бути виключені протягом півроку. Пацієнт ще деякий період після одужання повинен перебувати на обліку в травматичному і неврологічному кабінеті.
У випадку, якщо будуть потрібні ще якісь лікувальні методи, то лікар призначить їх індивідуально для кожного хворого.
При важких травмах лікування проводиться шляхом хірургічного втручання. Його завданням є видалення відколотих осколків кісток і ділянок тканин, які зазнали некротизування. А також під час операції досвідчені фахівці відкачують накопичилася в органах кров, і нормалізується стан нервових закінчень і судин. Проводяться подібні маніпуляції під загальним наркозом.
Знадобитися внутрішнє втручання може і тоді, коли при переломі відбулося зараження гнійної інфекції, а антибіотики та інші медикаменти впоратися з нею не в силах. Призначає оперативне втручання в таких випадках кваліфікований нейрохірург, який повністю вивчив медичну карту пацієнта і характер наявної травми.
Після повного закінчення лікування призначається початок реабілітаційного періоду. Воно спрямоване на розробку і відновлення рухових функцій людського тіла, так як при тривалому знерухомленні часто розвивається атрофія м’язів, а працездатність через це значно погіршується. Полягає реабілітація в дотриманні правильного режиму харчування, заняття лікувальною фізкультурою, відвідуванні процедур спеціалізованого масажу і фізіотерапії. Тривалість відновного періоду залежить від поставленого діагнозу і встановлюється лікарем.
Можливі ускладнення
При несвоєчасно надане лікуванні або недотриманні лікарських рекомендацій можуть розвиватися неприємні наслідки після перелому черепа:
- часткова або повна втрата слуху і зору;
- виникнення менінгіту;
- розвиток пневмоцефалия;
- зниження розумових здібностей;
- діти після травми значно відстають у розвитку;
- повний або частковий параліч людського тіла;
- виникнення епілепсії;
- постійні головні болі;
- гіпертонія головного мозку.