Рвана рана на нозі або в інших частинах тіла – досить поширений вид пошкоджень, який вимагає негайної медичної допомоги та хірургічного лікування.
Причини виникнення пошкодження
Механічне пошкодження шкірних тканин під дією тупого твердого предмета, визначається в медичній термінології, як рвана рана. Типовими ознаками даного явища виступають нерівні краї, сильні кровотечі, порушення цілісності м’язових тканин, нервів, судин, викликаючи інтенсивний больовий синдром.
Глибина, розмір і форма травмованої області шкірно-м’язового шару в чому залежить від виду предмета, сили завданого удару. Факторами ризику, які здатні спровокувати появу дефекту, виступають:
- порушення техніки безпеки на виробництвах;
- побутові травми;
- аварійні автомобільні ситуації;
- падіння з висоти;
- укуси тварин;
- кримінальні інциденти.
Переважну більшість травмування відбувається з людьми, які займаються екстремальними видами спорту, полюванням, риболовлею. Також до групи ризику належать діти молодшого віку. Будь-яке неправильне поводження зі спеціалізованою технікою, інвентарем або може призвести до виникнення ушкоджень м’яких тканин і шкіри.
Симптоматика
Ухвалою вираженості симптоматики при виникненні рани з рваними краями виступає сила і форма впливаючих чинників. Досить часто спостерігаються супутні патології у вигляді тяжких переломів кісткового скелета людини. В залежності від області пошкодження можуть постраждати: зона грудної клітки, черепа, кістки кінцівок, хребет. Локалізоване вплив здатне призвести до травм, розриву внутрішніх органів.
Рвані рани мають характерні ознаки і супроводжуються яскраво вираженими симптомами:
- інтенсивними больовими відчуттями;
- інфікуванням області пошкодження;
- несиметричну форму краю пошкодженої ділянки;
- відшаруванням шкірних тканин;
- синцями, гематомами;
- сильною кровотечею;
- запамороченням, непритомними станами;
- розвитком ознак травматичного шоку;
- апатією, тривожністю.
Однієї з різновидів рваних ран виступає травма голови. Внаслідок сильного удару відбувається копіювання шкіри в зоні росту волосся. Травмування супроводжується больовим синдромом, кровотечею і порушенням у психологічному стані.
Діагностика
Терапевтичні заходи охоплюють повний комплекс відновлювальних і лікувальних дій, враховуючи, яка рана була нанесена, ступінь пошкодження:
- Анамнез. Лікар в обов’язковому порядку з’ясовує вигляд предмета, строки давності травми і обсяг зроблених екстрених заходів.
- Об’єктивний огляд. Оцінюється стан м’яких тканин, слизових оболонок в зону травматичного впливу. Визначаються показники артеріального тиску, стан магістральних судин. При необхідності проводиться термінове реанімаційного лікування.
- Лабораторні аналізи. Перед початком хірургічного втручання потрібне проведення стандартних досліджень в умовах лабораторії. Виконується: загальний і біохімічний аналіз крові (визначається група крові, рівень глюкози, резус фактор), аналіз на ВІЛ, СНІД, RW, маркери гепатиту, аналіз сечі.
- Інструментальне обстеження: рентгенографія, флюрография, електрокардіограма. У деяких випадках лікаря, щоб визначити призначення і з’ясувати, як лікувати потерпілого, може знадобитися проведення комп’ютерної, або МРТ (магнітно-резонансної томографії).
У разі розвитку патогенної мікрофлори, спостерігається виражена реакція організму. Посилене запалення в області ураження супроводжується некрозом і набряком навколишніх тканин рану. Можливо також підвищення температури і рівня больового синдрому.
Екстрені медичні заходи
Різана рана вимагає негайного реагування, надання першої допомоги та лікування. Вчасно вжиті, правильні дії дозволять уникнути ускладнень і розвитку інфікування.
Рану рваного типу, як і інші види ушкоджень, слід обробляти в певній послідовності:
- Мінімізувати крововтрату. У першу чергу потрібно вжити заходів, щоб зупинити кров, потім визначити обсяг втрат. Зупинити процес можна за допомогою перетискання артерії в області травми. Застосування джгута, або пальцевого притиснення залежить від ступеня ураження. У разі масової крововтрати і відсутності джгута, використовується будь-яка щільна тканина, підручні предмети (шарф, пояс). Існують певні правила накладання пов’язки для зупинки крововтрати. Влітку джгут може бути виконано не більш ніж на 2 години, в зимовий час – не більше ніж на 1,5 години.
- Знезаражувальні заходи. Рану слід обов’язково обробити дезінфікуючими засобами. Запобігти інфікуванню допоможе перекис водню, антибіотичні мазі і розчини. Усунути больовий синдром можна використовуючи знеболюючі засоби. Найбільшої ефективності досягають ін’єкційні введення безпосередньо в рану.
- Накладення пов’язки. Останній етап екстреної долікарської допомоги націлений на забезпечення стерильності області пошкодження. Після обробки рваної рани, при наявності невеликих зон травмування, можна ізолювати рану, використовуючи пластир. У разі тяжкого ступеня ураження потрібно стерильний бинт, або марлевий відріз.
Терапевтичні заходи
Лікування рваних ран у медицині умовно подразделено на дві основні методики, які засновані на загальному стані потерпілого та ступеня ураження:
- Консервативне (традиційне) лікування. Невеликі зони травматичних уражень не вимагають оперативного втручання. Пацієнт повинен суворо дотримуватись призначення лікаря. У травматологічному пункті проводиться обробка поранення, при необхідності встановлюється дренаж і ушивання. Відновлювальний період пройде швидше, якщо виконувати регулярні заходи по догляду за швами.
- Хірургічна методика. Обширні ураження вимагають проведення негайного хірургічного втручання. У разі травмування внутрішніх органів, великих ділянок м’яких тканин, спочатку проводиться первинна обробка. Операційне лікування неможливо при шоковому стані пацієнта, тому, спочатку хворого виводять з кризи. Рана гоїться досить швидко лише при створенні правильних умов, повноцінному догляді та антибіотикотерапії.
Слід пам’ятати, що лицьові травми, рана губи, можуть мати незворотні наслідки. Важливо з особливою обережністю звертатися з травмонебезпечними побутовими приладами, інструментами. Щоб уникнути ризику ускладнень і небезпечних для життя наслідків, при наявності рваної рани, слід негайно звертатися за медичною допомогою.