При черепно-мозковій травмі (ЧМТ) спостерігається не тільки пошкодження черепної коробки, але і м’яких тканин, включаючи судини, нерви і сам мозок. Тобто, це комплекс ушкоджень всіх складових нашої голови.
Трохи статистики:
- ЧМТ становить половину всіх травм у населення активної вікової категорії (від 20 до 60 років);
- 10% ЧМТ закінчуються інвалідністю і серйозними ускладненнями через несвоєчасне звернення за медичною допомогою;
- На травми, зачіпають головний мозок припадає третина всіх травматичних ситуацій;
- 50% випадків зі смертельним результатом припадає на травми, зачіпають головний мозок;
- 1% від загальної смертності припадає на черепно-мозкові травми.
Високий відсоток смертності пояснюється несвоєчасним зверненням травмованих людей за медичною допомогою, особливо, коли маєте місце закрита черепно-мозкова травма (ЗЧМТ).
Класифікатор
Причини, за якими людина пошкоджує голову, бувають як побутові, так і виробничі, часто вони є наслідками автомобільних аварій, вуличних розборок і нападів, «вогнестріли», спортивних трав і банальної випадковістю.
Класифікація черепно-мозкових травм проводиться за ступенем тяжкості і по клінічним проявам. За другим критерієм буває закрита (ЗЧМТ) і відкрита черепно-мозкова травма (ОЧМТ).
ОЧМТ супроводжується розтином шкіри, апоневрозу, а дном рани стає черепна коробка або більш глибинні тканини. Відкрита ЧМТ буває проникаючої з ураженням твердої оболонки мозку. При переломі основи черепної коробки виникає отоликворрея, різновид ОЧМТ, при якій спинномозкова рідина витікає в середнє вухо.
- Перелом основи черепа: наслідки
При закритій ЧМТ немає порушення апоневротичної пластини черепної коробки. Шкіра і м’які покриви голови можуть пошкодитися, а можуть і залишитися в цілості, а от всередині черепна коробка обов’язково залишається цілою і герметичною.
Принципово важливо визначити, до якого з двох видів відноситься травма, так як при відкритій ЧМТ є серйозна ймовірність зараження мозок і його оболонки з подальшим розвитком менінгіту або енцефаліту.
По клінічній картині бувають такі види ЧМТ:
- Струс мозку – для травми характерно відсутність сильних порушень мозкової діяльності. Симптоми пошкодження зникають безслідно через кілька днів. Ступінь тяжкості струсу визначається по тривалості і глибині виникла згодом амнезії. Іноді потерпілого може нудити, він блює, спостерігається збліднення шкіри, серцева аритмія;
- Здавлює пошкодження мозку. Його причиною є обширна гематома, чужорідний предмет, просто повітря;
- Різні ступені забиття головного мозку;
- Натяг або розрив аксонів після різкого збільшення швидкості або гальмування голови, наприклад, при ДТП;
- Крововилив в субарахноїдальний простір.
По тяжкості буває 3 ступеня ЧМТ, для кожного з яких характерно своє значення за шкалою ком Глазго:
- Легка черепно-мозкова травма набирає від 13 до 15 балів;
- Середня тяжкість ЧМТ діагностується при 9-12 балах;
- Важка черепно-мозкова травма діагностується при 3-8 балів за шкалою ком Глазго.
Симптоматика
Симптоми черепно-мозкової травми трохи відрізняються в різних клінічних варіантах.
Для струсу головного мозку властиві наступні ознаки:
- Мегринозные болю;
- Епілептичні напади;
- Постійне запаморочення;
- Швидкий прояв втоми;
- Падає працездатність;
- Відсутність настрою, депресивний стан;
- Навіть при обстеженні головного мозку немає абсолютно ніяких морфологічних змін його тканин.
Безпосередньо після травми людина може впасти в непритомність на пару хвилини, а то й на кілька годин. Вже сам факт нанесення ушкодження говорить про наявність ЧМТ даного виду. Якщо несвідомий стан триває більше 6 годин, це свідчить про більш важкій формі пошкодження. Якщо симптоми струсу не проходять через 1-2 тижні, значить, є ускладнення із-за недотримання лікарських приписів або відмови від звернення до медичного закладу.
Забій головного мозку супроводжується травматизацією його тканин і утворенням гематом різного виду:
- Внутрішньомозкових;
- Епідуральних;
- Субдуральних.
Чим обширнее крововилив і більше число загиблих нейронів, тим важче забій. Найважчою стадією є повне розтрощення.
Для забиття характерні такі симптоми:
- Порушується свідомість, від скороминущого непритомності до коми;
- Синці під очима і носова кровотеча;
- Переломи характеризуються зміною форми черепа;
- Головні болі, нудота і блювота без полегшення стану;
- Ретроградна втрата пам’яті;
- Невротична симптоматика, що залежить від зони ураження мозку (втрата слуху, зору, зміна мовлення, порушення координації та чутливості, серцева аритмія та ін);
- Пошкодження шкіри – подряпини, поранення, подряпини.
Важливо пам’ятати, що в період гострої травми може спостерігатися світлий період без будь-яких патологічних симптомів. У той же час, в головному мозку може бути зачеплений посудину, крововилив від якого часто призводить до набряклості і здавлення мозкової тканини. Для виключення подібних ускладнень ЧМТ потерпілий обов’язково повинен 1 тиждень спостерігатися у відділенні нейрохірургії.
Діагностика
Встановити наявність черепно-мозкової травми просто, а ось для визначення її виду іноді не досить лікарського досвіду і слід застосовувати апаратні методи діагностики. Ще одним ускладненням є той факт, що найчастіше відкрита або закрита ЧМТ – це не єдина травма, отримана постраждалим, наприклад, при аваріях або падінні з висоти.
Ставити діагноз ЧМТ і призначати лікування може лише лікар невролог або травматолог. Спочатку він збирає анамнез, опитує свідків події з хворим. Проводиться неврологічний і загальний огляд. Діагностика ЧМТ також проводиться за допомогою спеціального устаткування:
- МРТ або КТ головного мозку;
- Ангіографія;
- Рентген черепної коробки.
Долікарська допомога
Який би вид ЧМТ не мав місце, дуже важливо вчасно та якісно надати долікарську допомогу, адже саме відразу після травми відбувається оцінка неврологічного статусу.
Якщо ви стали мимовільним свідком якого-небудь події, де у потерпілого травма голови, і він втратив свідомість, слід негайно покласти людину вниз животом і головою. Цей вид профілактики западання язика і потрапляння блювоти в дихальні шляхи. Якщо у потерпілого відсутня дихальна активність, то до приїзду карети швидкої потрібно зробити потерпілому штучне дихання.
При наявності кровотечі слід його зупинити тугою пов’язкою або бинтом.
Коротка послідовність дій при виявленні хворого з ознаками черепномозкової травми:
Також важливо звертати увагу на такі ознаки черепно-мозкової травми:
- Неможливість рухати ніякими частинами тіла – ознака того, що вражений ділянку кори великого мозку;
- Відсутні всі види чутливості – травмована чутлива кора;
- Розлад вищої психічної діяльності – травма кори лобових часток;
- Проблеми із зором – травма кори потиличної частки мозку;
- Проблеми із запам’ятовуванням, слухом і мовними функціями пов’язані з пошкодженням кори тім’яних часток.
Лікування
При підборі методики лікування подібних травм лікар бере до уваги період, в якому протікає ЧМТ. Розрізняють 3 періоду ЧМТ:
- Гострий – 2-10 тижнів після отримання травми, спостерігаються прояви симптомів різної тяжкості;
- Проміжний – супроводжується частковим іноді повним відновленням порушених функцій. Від 2 до 6 місяців залежно від тяжкості травми;
- Віддалений період одужання з відновленням всіх втрачених функцій, триває 2 роки і більше.
При дуже важких травмах можна окремо виділити найгостріший період, коли діяльність лікарів спрямована не стільки на усунення наслідків травми, скільки на порятунок людського життя в цілому.
Якщо після одержання травми голови людей навіть на частки секунд втрачає свідомість, слід негайно викликати швидку допомогу і лікування ЧМТ проводити стаціонарно після встановлення діагнозу і проведення додаткових досліджень.
Якщо на КТ або МРТ немає ознак вогнищевих пошкоджень мозку, то лікар утримується від активного використання медичних препаратів і обмежується постільною режимом в домашніх умовах.
При легких струси досить нормалізувати стан хворого анальгетиками і седативними засобами у формі таблеток для усунення головних болів і організації нормального режиму сну.
Лікування черепно-мозкової травми буває консервативним, оперативним і симптоматично. Хірургічне втручання зазвичай показано при стисненні головного мозку і крововиливах.
Симптоматичне лікування травми проводиться так:
- Придушення блювотних позивів і психомоторного збудження здійснюється галоперидолом;
- Набряк мозку знімається дегидраторами типу манітолу, концентрованого глюкозного розчину магнезії;
- Якщо дигитдрационные препарати призначаються на тривалий термін, то лікування додають калій у вигляді панангина, калію хлориду або оротат калію;
- При сильному больовому синдромі потрібні анальгетики, седативні і навіть транквілізатори, тільки таким методом можна забезпечити потерпілому повноцінний відпочинок;
- Для поліпшення реологічних властивостей крові і відновлення водно-електролітного балансу прописують антигістамінні препарати, в цілому сприяють зміцненню стінок судин головного мозку. Це може бути вітамін С або аскоррутин;
- При проблемах з серцево-судинною системою показані препарати для підтримки її нормальної діяльності;
- Починаючи з проміжного періоду ЧМТ, пацієнту показана вітамінотерапія для якнайшвидшого відновлення після травми.
Якщо пацієнт знаходиться в тяжкому стані, то слід здійснювати постійний контроль внутрішньочерепного тиску. Його показник не повинен перевищувати 20 мм рт.ст. Для підтримання необхідного значення призначають манітол, в рідкісних випадках барбітурати.
Коли мають місце відкриті черепно-мозкові травми, для запобігання інфікування призначають антибактеріальну терапію і протимікробні засоби при прояві ознак менінгітів. При наявності у потерпілого судомних станів прописуються препарати проти епілептичних нападів – леветирацетам, вальпроати та ін.
Якщо має місце епідуральна гематома об’ємом більше 30 см. куб, показано оперативне втручання. Високу ефективність показало транскраніальне видалення. Краниотомией видаляються і гострі гематоми завтовшки понад 10 мм
Можливі ускладнення при ЧМТ
Щоб кожен відчув усю серйозність ЧМТ, варто торкнутися теми ускладнень після отримання такого пошкодження.
При гострому періоді ЧМТ можуть мати місце такі наслідки:
- Зовнішнє і внутрішнє кровотеча, його наслідком є гематома;
- Ликворея, як внутрішнє, так і зовнішнє витікання спинномозкової рідини, сприяє розвитку інфекційних запалень;
- Пневмоцифалия характеризується попаданням і скупченням повітря в черепній коробці;
- Нагноєння ран і гнійні свищі;
- Остеомієліти, менінгіти;
- Абсцес мозку та його випадання.
Для пізнього періоду ЧМТ характерно прояв рубців, кіст, водянки головного мозку або арахноїдиту. Іноді виникає судомний синдром, який без належного лікування переростає в епілепсію.
Якщо причиною смерті потерпілого в гострий період ЧМТ стає набрякле стан і зміщення мозкових структур, то в пізній період людина помирає через ускладнення від пневмонії та менінгоенцефаліту.
Можуть виникнути рухові розлади, параліч, порушення чутливості, рівноваги, координації рухів.
Реабілітаційний період
ЧМТ легкої форми проходять майже безслідно, а ось після тяжких ушкоджень хворому іноді доводиться вчитися ходити, говорити і обслуговувати себе заново. У цьому великою підмогою є масажі, лікувальна гімнастика, фізпроцедури і навіть мануальна терапія. При порушеннях мовленнєвої функції показуються заняття з логопедом.
Високу ефективність при відновленні після ЧМТ показали заняття з психотерапевтом, особливо при втраті пам’яті. На жаль, відновити повністю всі функції в деяких випадках неможливо, але навіть навчити людину самостійно себе обслуговувати – це вже велике досягнення. Таким хворим передбачено присвоєння групи інвалідності та надання сторонньої допомоги.