Потрібно злитися на дитину?

Рано чи пізно у всіх батьків виникає момент злості на своє чадо, коли хочеться накричати, насварити його. Давайте розберемося в цьому дещо детальніше.

По-перше, є «справедлива» злість на дитину. Вона виникає коли він заподіяв нам біль, змусив нас сильно хвилюватися, зробив щось, сильно не збігається з нашим уявленням про те, як має бути. У цьому випадку, наша сильна реакція дозволить дитині зрозуміти, що щось «не те», що вам дуже не подобається те, що відбувається. Цю сильну і емоційну інформацію дитина може прийняти до відома, особливо якщо ви поясніть ваші почуття. Він зможе виправитися, зрозуміти, що він дійсно був не правий, і що кожен раз, коли він буде робити саме це, мама буде злитися. Тоді ваша злість «корисна», особливо якщо форма її адекватна тому, що сталося, що, на жаль, не завжди просто виконати.

По-друге, є і «несправедлива» злість. Це коли ми зриваємо злість» на нього як на самому безответном істоту, а призначалася вона комусь іншому, наприклад, батька або продавщиці м’ясного відділу. Ми не дозволяємо собі висловити злість більш «небезпечним» для нас фігур — і дістається нашим дітям. Що найсумніше, ми не завжди встигаємо усвідомити це, впевнені, що їм потрапило «за дело». Несправедливе покарання часто викликає дитячу образу, яка може згадуватись десятиліттями.
Але якщо ми неідеальні батьки, то і ми можемо іноді випадково «зірватися». Якщо це сталося, то важливо, коли б ви це зрозуміли, попросити вибачення у дитини за те, що сталося. Сказати йому про те, що ця злість призначалася не йому. З гарантією, що наближається до ста відсотків, він простить вас, тому що ваше прохання про прощення буде для нього сигналом про те, що його поважають і люблять. А ще й про те, що всі можуть помилятися. Чуючи ваше «прости мене», він теж навчиться аналізувати і визнавати свої помилки, каятися і просити прощення. А це дуже важливе вміння для життя.

Ну і в ув’язненні хотілося б зазначити, що досвід психологічної роботи показує, що якщо дозволити собі висловлювати свою злість відразу, в ситуації, яка її викликала, то злості виявляється зовсім не багато. Виражена злість, не обтяжена виною і соромом, виходить з людини і поступається місцем іншим почуттям.

Будьте добрими і чуйними!