Перелом лобної кістки: симптоми, лікування, наслідки, реабілітація

Одними з найбільш небезпечних травм, що зустрічаються в медичній практиці, є порушення цілісності черепа, прикладом цього буде перелом лобної кістки. Мозок відповідає за всі функції організму. Будь-який незначний «дефект» цього загадкового і таємничого органу може непоправно позначитися на здоров’я індивідуума.

10ef43f0f6879e0e2c84bd5b308c7ae1 Перелом лобної кістки: симптоми, лікування, наслідки, реабілітація

Лобна кістка – це передня частина черепа, в якій знаходиться відділ головного мозку, що відповідає за зір та нюх. Під впливом зовнішніх факторів може відбутися перелом або сильний удар цієї вразливої частини мозкового відділу. Етіологія такого пошкодження може бути різною: від падіння до вогнепальної каліцтва. Летальний результат становить близько 25-50%. Ця цифра індивідуальна для кожного випадку, так як залежить від багатьох факторів.

Різновиди переломів лобової кістки

Переломи лобової кістки бувають:

  • Лінійний перелом – травма кістки має обрис тонкої павутинної тріщини, з усіх категорій цей вид найменш критичний, і лише в поодиноких випадках вимагає термінового медичного втручання;
  • Осколковий перелом – травмована частина кістки розпадається на кілька осколків, порушуючи будова мозку, одне з найбільш небезпечних ушкоджень з летальним кінцем;
  • Вдавлений перелом – каліцтво, при якому кістки вдавлюються в череп, може стати причиною великої гематоми;
  • Дірчастий перелом – як наслідок вогнепального поранення, куля часто проходить наскрізь і несе за собою миттєву загибель.

36194963a29a1a5a43170054927249a2 Перелом лобної кістки: симптоми, лікування, наслідки, реабілітація

Ззаду від надбрівних дуг лобової кістки знаходяться придаткові пазухи носа. Всередині пазухи простелені слизовою оболонкою. Перелом лобової пазухи з-за захищеного кортикального шару (зовнішній шар кістки) зустрічається рідше, так як відділ більш міцний. Слизова оболонка лобової пазухи має властивість до утворення мукоцеле – кистеобразного розширення лобової пазухи. Мукоцеле з’являється в результаті скупчення рідини, а збільшуючись, здатна роз’їдати кістки.

Для надання допомоги пацієнтові з переломом лобової пазухи необхідна точна діагностика. Потрібна тривала терапія, щоб уникнути важких ускладнень, які можуть виявитися лише через деякий час.

Після стабілізації стану хворого, потрібно ретельно обстежити область голови та шиї. Потерпілі нерідко виділяють з симптомів біль і набряклість цих частин тіла. Також ознаками є виділення слизового секрету, носові кровотечі, синці в області чола. Основна мета терапії – захист вмісту черепної коробки, усунення ускладнень, естетичне відновлення з регенерацією нормальних функцій.

Загальна симптоматика

Симптоматика такого виду порушень залежить від складності травми, її локалізації, ступеня пошкодження.

Основні скарги: сильний вогнищева біль в районі чола; нудота; блювота, яка не приносить полегшення; паморочиться голова; нетривала або тривала втрата свідомості; при вдавленого перелому помітно спотворення лобової кістки; розлад зору, наслідок якого – двоїння в очах; збудливість або пасивність до того, що відбувається; незв’язність свідомості; мимовільне сечовиділення; виділення цереброспінальної рідини шляхом носового ходу.

Супутні симптоми даних переломів – струс, сильний забій, здавлення. Після пережитої травми людина не завжди усвідомлює, що з ним сталося. А сама травма, як правило, відбувається з супутніми ушкодженнями організму. Характерна незначна втрата свідомості. Пацієнт може не пам’ятати всіх подій. По тривалості безпам’ятства роблять висновок про важкості та складності стану потерпілого.

Клінічні симптоми при переломі лобової кістки: нудота і блювання, стрибок артеріального тиску і пульсу, можливий шум у вухах, а також дезорієнтація. Не бажано при наданні екстреної медичної допомоги давати людині рясне пиття, так як є ризик набряку мозку і скупчення рідини в області голови. Алкоголь суворо протипоказаний, необхідно дати хворому спокій і тишу. Він може дуже чуйно сприймати дратівливі зовнішні фактори: яскраве освітлення, різкі звуки. Цей небезпечний діагноз повинен підтвердити травматолог і невролог, після огляду рентгенологічного знімка. Таке ретельне обстеження пов’язано з подальшим розвитком посттравматичного неврозу, аж до нападів епілепсії.

Забій головного мозку – результат геморагії (крововиливи) та руйнування мозкової речовини. Відомо три ступені важкості забою:

  • легка – короткочасна втрата свідомості триває до 15-25 хвилин. Хворий скаржиться на слабкість, сонливість, нездужання, іноді спостерігається короткочасна амнезія.
  • середня – втрата свідомості коливається від кількох хвилин до кількох годин, яскраво виражена амнезія, порушення роботи серця, спостерігаються менінгіальні симптоми, у пацієнта розлад чутливості, розвивається парези і паралічі.
  • важка – тривале перебування в коматозному стані, різке підвищення температури тіла різні неврологічні розлади, зміна м’язового тонусу. Лікування обов’язково проводиться в стаціонарі, під наглядом фахівців. Від його ефективності залежить подальше одужання.

Здавлювання прогресує на тлі стиснення церебральних тканин і підвищення внутрішньочерепного тиску. Це тягне за собою відмирання клітин головного мозку. Близько 50% випадків закінчується загибеллю організму. Симптоматика: порушення сну, гостра біль в районі голови, поява галюцинацій, які змінюються апатією. Діагностується на основі клініки та результатів томографії. Прогноз не завжди втішний, спостерігаються розлади рухової, психічної, мовної функцій.

Діагностика

Діагностування базується на анамнезі захворювання (внаслідок чого була нанесена травма, скільки часу пройшло з моменту травматизації, наявність основних і другорядних симптомів), об’єктивному огляді хворого, обстеження черепної коробки за допомогою рентгену, консультації вузьких спеціалістів (нейрохірурги, невропатологи, травматології).

Екстрена долікарська допомога хворому

При підозрі на перелом лобної кістки слід терміново викликати бригаду швидкої допомоги. Якщо потерпілий у свідомості, його треба покласти на спину, зафіксувавши голову. Коли перелом відкритий, потрібна дезінфікуюча перев’язка на поранення. Обов’язково холод на область ураженої зони (холодний компрес, сухий лід). У випадку, коли людина знаходиться в несвідомому стані, потрібно повернути голову на бік, для безпеки хворого, а саме профілактики асфіксії (закупорки дихальних шляхів) під час блювання; зняти зубні протези, біжутерію.

Лікування

Подальші лікарські процедури залежать від серйозності травми і поділяються на:

  • консервативні;
  • хірургічні.

У першому випадку процедури будуть ефективними при легких і середніх ступенях важкості порушень.

Найсуворіше дотримання постільного режиму з обмеженням фізичних навантажень не менше 6 місяців.

Головна мета – це зменшення ліквору (спинномозкової рідини), тому проводиться люмбальна пункція, паралельно використовуються діуретики, седативні. Пацієнт повинен стати на облік до травматолога, отоларинголога, невролога.

Хірургічне втручання раціонально проводити при: уламках кісток, гематомах, рецидиви гнійних ускладнень, коли неможливо зупинити рясні виділення цереброспінальної рідини консервативним шляхом.

Наслідки

Результати травм можуть бути як прямими, так і віддаленими. До прямих відносяться ті, які виявляються відразу, наприклад, гематоми мозку. При розриві дрібних і великих судин в головному мозку вони можуть чинити тиск на тканини і порушувати їх працездатність. З причини порушення цілісності лобової кістки і неправильної асептичної обробки рани може потрапити інфекція. При осколкових пораненнях є шанс пошкодити оболонки і тканини мозку.

Віддаленим наслідком можна вважати симптоми і синдроми, поява яких відбувається через деякий час, коли всі тканини відновили свої функції. Приклади: паралічі, парези, енцефалопатія, менінгіт, психічні порушення, кома, епілепсія.

Реабілітація

Для людей, які пережили таку травму існують реабілітаційні центри, спеціально обладнані, з наявністю кваліфікованих фахівців. Також застосовують препарати для зміцнення кісток і прискорення регенерації.

Ефективними будуть лікувальні масажі, фізкультура, використання водних процедур. Пацієнтів заново вчать простим елементів самообслуговування, відроджувати пам’ять, повертати мовні навички, розробляти моторику кінцівок після паралічів, а також усунути больовий синдром.

Активно використовують эрготерапию із застосуванням спеціалізованих тренажерів. Все це сприяє коригуванню навичок в центрі реабілітації, а не методом проб і помилок вже вдома. Важливу роль відіграє зацікавленість близьких і родичів у швидкому одужанні. Мета такого відновлення – підвищення якості життя, пристосування до нових умов і спрощення повсякденної діяльності.