Хвороби нутрій та їх лікування

Інфекційні захворювання

Паратиф (сальмонельоз)

Паратиф, або сальмонельоз — гостро протікає захворювання. Джерело інфекції – забруднена вода, корми, особливо тваринного походження, хворі звірі. Інфекцію можуть занести на ферму миші, щури, голуби, ворони, комахи, домашні тварини та птиця, людина.

Найбільш чутливий до паратифу молодняк. Інкубаційний період триває від 3 до 20 днів. Клінічні ознаки паратифу у нутрій різноманітні і не дають можливості поставити точний діагноз без лабораторних досліджень. На аналіз в баклабораторію посилають два-три свіжі трупи тварин чи їх нутрощі.

Паратиф у нутрій протікає в гострій, підгострій або хронічній формі. При гострому перебігу хвороби (3-15 днів) тварини відмовляються від корму, їх лихоманить, спостерігаються слизові або кров’янисті виділення з носа, кал разжижен, іноді з кров’ю. Смертність при гострій формі паратифу досягає 90% кількості хворих звірів.

На фермах, неблагополучних по паратифу, ветлікар проводить вакцинацію всього поголів’я нутрій. Через 7-8 місяців вакцинацію потрібно повторити.

У тому випадку, якщо на фермі вже є випадки падежу нутрій від паратифу, спочатку їм дають з кормом антибіотики або фуразолідон. Подальше лікування проводить ветлікар.

Пастерельоз

Пастерельоз або геморагічна септицемія — гостре інфекційне захворювання, що викликається бактеріями виду пастерелл. Нутрії заражаються пастереллезом, як і паратиф, в основному при вживанні інфікованих кормів, води і при контакті з хворими тваринами. Переносники інфекції — гризуни, голуби, домашні тварини та птиця.

Пастереллезом найчастіше хворіє молодняк нутрій до 6-місячного віку. Інкубаційний період дуже короткий — 1-3 дні; хвороба триває від 12 годин до 2-6 діб. При гострому або надгострий перебігу нутрії втрачають апетит, стають млявими. Впадає в сонливість; у них спостерігається блювота, слинотеча, виділення з носа слизу з домішкою крові, розрідження калу. Деякі звірі гинуть раптово, без видимих клінічних ознак, як при отруєнні. Смертність при пастерелізі — до 95% кількості хворого молодняку, серед дорослих нутрій вона нижче.

Для лікування нутрій застосовують антибіотики: окситетрациклін, стрептоміцин, иономицин, пеніцилін — внутрішньом’язово по 25-50 тис. од. на 1 кг живої маси 2-3 рази на добу до одужання. Для профілактики можна застосовувати спеціальну емульговану вакцину, яку вводять нутріям внутрішньом’язово.913e2c1c298f2ab1c25ed9ef2cd8275c Хвороби нутрій та їх лікування

Колібактеріоз

Колібактеріоз — гостре інфекційне захворювання молодняку нутрій. Збудник — хвороботворні варіанти кишкової палички. Джерела поширення цієї інфекції — хворі тварини, гризуни, заражені корми і вода.

Інкубаційний період триває від 3 до 5 днів; тривалість захворювання-10-15 днів з відходом до 90% кількості захворілих. Остаточний діагноз встановлюється бактеріологічним дослідженням.

Для профілактики колібактеріозу нутрій обробляють дворазово полівалентною вакциною проти паратифу та колібактеріозу хутрових звірів, птахів, телят і поросят — у дозі 1-2 мл на голову. Хворим нутріям вводять сироватку проти бактеріозу телят у дозі 5 – 10 мл на голову. Крім того, застосовують антибіотики (ті ж, що і при паратифі).

Стригучий лишай

Стригучий лишай — збірна назва дерматомікозів (трихофітії і мікроспорії). Нутрії частіше хворіють трихофитией, що викликається грибком тріхофітоном. Джерела зараження — хворі гризуни, в тому числі кролики, щури, а також лисиці, кішки, собаки, людина. Нерідко інфекція виникає при використанні для підстилки тирси і соломи, поїдених мишоподібними гризунами і уражених хвороботворним грибком.

Трихофитией зазвичай хворіє отсаженный молодняк нутрій з 2-х до 10-місячного віку, особливо в зимово-весняний період: дорослі звірі (старше року) і підсисний молодняк менш схильні до цієї хвороби. Влітку при вмісті нутрій у зовнішніх клітках з басейнами і сонячному опроміненні хвороба приймає невиражені форми і затихає.

Інкубаційний період триває від 8 до 30 днів. Найчастіше грибком вражаються ділянки шкіри і волосся на голові, шиї, рідше — на спині, боках. Майже не буває трихофітії на животі, де дуже густе волосся і грибку важко проникнути в шкіру. При трихофітії на шкірці звіра з’являються характерні округлі білувато-сіруваті плями діаметром від 1 до 3-4 см і більше. У цих місцях шкіра збуджена, покрита дрібними бульбашками, струпами або лусочками. Волосся на уражених місцях випадає з волосяних цибулин, ламається і як би «стрижеться».

Остаточний діагноз ставлять на основі мікроскопічного дослідження зіскрібків з уражених місць. Хворих нутрій відразу ізолюють і лікують під наглядом ветлікаря, сильно уражених умертвляють.

Хвороба триває близько 4-5 місяців, потім навіть без лікування звірі поступово одужують: кірочки відпадають, шкіра на цих місцях оголюється і з часом обростає волоссям (спочатку більш темного кольору).

Інвазійні хвороби нутрій (кокцидіоз, фасціольоз та інші гельмінтози) мало вивчені. Основну увагу слід звернути на їх попередження. Утримання нутрій у клітках з сітчастою підлогою дозволяє порушити цикл розвитку кокцидій, багатьох гельмінтів (глистів) і позбавитися від них.

Захворювання кокцидіозом і гельмінтозами спостерігається при вмісті звірів у клітках із земляною підлогою, особливо при нерегулярній чищенні вигулів, будиночків і басейнів.

Для профілактики фасциолеза не слід поїти нутрій водою з відкритих непроточних водойм (ставків, заболочених озер) і згодовувати їм траву, скошену на ділянках, де є молюски, малі прудовікі.

Незаразні хвороби

Хвороби органів дихання

Основна причина їх виникнення – переохолодження нутрій і протяги при поганому утепленні будиночків у холодну пору року або при надмірній вентиляції в закритому приміщенні.

Риніт

Риніт (нежить) — запалення слизової оболонки носа з виділенням сіруватою слизу і утворенням сухих кірочок, що утруднюють дихання. Скоринки навколо носа нутрії треба змащувати борним вазеліном або гліцерином, змочувати теплою водою і видаляти пінцетом, а слизову оболонку носа зрошувати розчином пеніциліну (1:100) до одужання.

Бронхіт

Бронхіт — запалення бронхів, нерідко сполучається з ринітом. Звірі часто чхають, дихання у них хрипке, з носа виділяється слиз. Лікування за вказівкою лікаря — антибіотиками і сульфаніламідними препаратами. Потрібно усунути основну причину захворювання — переохолодження нутрій, протяги в приміщенні і т. п.

dd2abd9774459ee840c1fb7083ad8ba7 Хвороби нутрій та їх лікуванняПри переохолодженні нутрія може захворіти бронхітом або пневмонією
Пневмонія

Пневмонія — гостре або хронічне запалення легенів часто виникає як ускладнення після риніту або бронхіту, В легенях чути сухі або вологі хрипи. Лікування проводить ветлікар.

Шлунково-кишкові захворювання

Причини їх виникнення – згодовування недоброякісних, неповноцінних або заражених патогенними мікробами кормів та порушення режиму годівлі звірів.

Отруєння

Отруєння, нерідко зі смертельним результатом, виникають, якщо корм і вода забруднені пестицидами, з великим вмістом нітратів і нітритів, засіяні патогенними мікроорганізмами, грибками і їх токсинами, містять отруйні трави (лютик, цикуту, аконіт, чистотіл, болиголов та ін) або велику кількість кухонної солі. Зазвичай при отруєнні спостерігається блювота, слиновиділення, спрага, погіршення апетиту, розрідження калу, пригнічений стан і паралічі. Щоб уникнути отруєнь потрібно постійно стежити за якістю кормів і води, нові корми попередньо перевіряти на нешкідливість на декількох нутриях протягом 7-10 днів.

При будь-якому отруєнні потрібно дати нутрії чисту воду і ввести в рот молоко (4-5 десертних ложок) або слабкий розчин маргаицевокислого калію, ставити теплі клізми. Протягом 12-16 годин рекомендується не годувати звіра, замінити корм новим доброякісним.

Катаральний гастроентерит

Катаральний гастроентерит — запалення шлунка і кишечника при рідкому калі з кислуватим запахом. Основна причина цієї хвороби — дача недоброякісного корму чи води, різкий перехід з одного типу годівлі на інший.

При гострому шлунково-кишковому катарі в першу добу звірів необхідно посадити на голодну дієту; всередину через рот ввести проносне-3-5 мл 5-10%-ного розчину глауберової солі, а потім дезінфікуючий засіб — салол (0,1-0,2 г два рази на день) або чайну ложку розчину марганцевокислого калію (0,2 г на 200 мл води).

Тимпанія

Тимпанія — здуття шлунка під впливом газів і метеоризм — здуття кишечника у нутрій бувають рідко. Причини їх згодовування несвіжих або теплих легкобродящих кормів.

b60ad7334ab409f0c83bc41a08652ed3 Хвороби нутрій та їх лікуванняПричиною шлункових захворювань у нутрій буває недоброякісний корм або погана вода

Обмороження

Обмороження можливо в холодну погоду (-10°С і нижче) при вмісті нутрій у зовнішніх клітках з погано утепленими будиночками (без підстилки). В першу чергу обмораживается слабоопушенный хвіст, рідше — лапи, вуха. Відморожений кінчик хвоста іноді всихає і відвалюється сам, найчастіше ураження хвоста супроводжується утворенням глибоких ран з нагноєнням.

Обморожену хвіст або його кінчик краще ампутувати. Хвіст відсікають гострим ножем на ділянці здорової тканини, між двома хребцями. Рану не зашивають, а припікають йодом.

Травми

Дорослі нутрії драчливы. При скученном утриманні, особливо неоднорідними групами, а також під час парування між звірами часто виникають бійки з пораненнями.

При пораненні з пошкодженням великих судин необхідно насамперед зупинити кровотечу, наклавши пов’язку, що давить, потім краї рани обробити 5%-ною настоянкою йоду, а рану протерти тампоном, змоченим в розчині марганцевокислого калію і присипати порошком білого стрептоциду або йодоформу.

Дрібні поверхневі ранки у нутрій швидко гояться і не вимагають особливого лікування. Їх змащують йодом або 3%-ний перекисом водню.

Профілактика хвороб

До загальних профілактичних заходів відносяться:

  • придбання тварин тільки з благополучних щодо заразних хвороб;
  • не рідше одного разу на місяць ретельні огляди звірів з метою виявлення та ізоляції хворих;
  • регулярна чистка будиночків, вигулів і басейнів, знищення мух;
  • утримання, розведення та годування звірів у відповідності з зоотехнічними рекомендаціями.

Для годівлі звірів потрібно використовувати тільки доброякісні продукти. Вода для приготування кормів, напування і купання звірів повинна бути чистою, свіжою і не зараженої шкідливими мікробами.

Необхідна періодична дезинфекція території ферми, клітин, інвентарю, посуду і спецодягу.

Не можна допускати на територію ферми бродячих кішок, собак і гризунів, які можуть бути переносниками заразних хвороб. Клітини, що звільнилися від полеглих або вибракуваних звірів, не можна використовувати без попередньої обробки (дезінфекції), яка починається з механічною їх очищення.

Дезінфекція може бути проведена за допомогою хімічних або фізичних засобів (вогонь, сухий жар, кип’ятіння, водяна пара та ін). Для дезінфекції кліток, годівниць, поїлок, інвентарю та одягу слід широко використовувати сонячне світло. При відсутності соди, креоліну, формаліну та ін. можна застосовувати зольний луг. Для його приготування беруть 2 кг деревної золи на 10 л води, кип’ятять протягом 2 годин, проціджують і розбавляють в 3-4 рази водою. Перед використанням луг підігрівають до 70-80°С.

Дезінфекцію слід проводити не рідше двох разів на рік — навесні і восени, вимушену дезінфекцію вживати під час захворювання звірів і заключну — після ліквідації хворих тварин. Дезінфекцію можна здійснювати в присутності звірів, але краще ізолювати їх (залежно від виду деззасоби), проконсультувавшись з ветработниками.